Єдність і стійкість — риси, які українці проявляють яскраво у час великої війни.

Єдність лучан і луганчан у боях з окупантами, єдність поколінь — від зумерів до бумерів, єдність чоловіків і жінок, єдність 24 лютого та сьогоднішнього дня. Такі різні, але об’єднані долі створюють єдину спільну історію України. Вітри війни розкидали нас по різних континентах, але ми залишаємося єдиними, адже кожен і кожна є частиною нашої спільної боротьби за незалежність.

Стійкість — це матері, які щодня проводжають синів на фронт. Це воїни, які після поранень повертаються до побратимів. Це діти, які продовжують навчання в бомбосховищах.

Стійкість — це ті, хто залишаються на полі бою. Це бабуся, яка в свої 80 покидає дім, зруйнований російськими обстрілами. Це ті, хто пережили полон, збирають кошти на потреби війська, розвивають бізнес або працюють під обстрілами. Це ті, хто проводить уроки під звуки сирен і веде репортажі з фронту. Це ті, хто створюють окопні свічки, скидають останню гривню чи донатять мільйони, плетуть сітки й організовують ярмарки “для ЗСУ” — бо просто не можуть інакше. Стійкість — це ті, хто відстоюють свою незалежність і право бути українцем.

Цьогорічна тема Форуму — це присвята кожному українцю за національністю і покликом серця. Це подяка вам — захисникам і волонтерам, громадським активістам, благодійникам, підприємцям, лікарям, учителям, службовцям, митцям і науковцям — усім, хто щодня наближає перемогу, працюючи для майбутнього України.

Разом ми відновимо цілісність України, повернемо кожен уламок нашої мозаїки на своє місце, збережемо справжню історію. І вистоїмо!